Ми знаємо напам’ять імена знаменитих акторів, пам’ятаємо назви фільмів, але часто навіть не здогадуємося про те, хто стоїть за створенням справжніх шедеврів і втілює фантастичні ідеї в реальність. Нам вдалося поспілкуватися з дивовижною продюсеркою Ольгою Журженко і дізнатися про те, як вона досягла надзвичайних висот у своїй професії.
Ольга Журженко – це директорка УКРКІНО, ко-продюсерка фільму “Селяни” і одна з координаторок виставки “З любов’ю, Вінсент”. Ольга працювала в США, співпрацювала з голівудськими акторами і була причетною до організації “Оскара”.
Ексклюзивно для HOCHU.UA Ольга розповіла про секрети і особливості професії продюсера, поділилася своїми улюбленими фільмами і пояснила, як працює індустрія кіно зсередини.
Ольго, можете розповісти, що привело вас в світ кінематографу і підштовхнуло займатися цією справою? Мрія, випадок, чи щось інше?
Автомобільна аварія… Під Києвом, взимку, в ожеледицю мою машину пронесло навкоси через дві смуги паралельного руху і винесло в глибокий кювет. Машину розвернуло на 180 градусів, а потім перекинуло через дах. Зрештою авто стало на колеса, а я відстебнула ремінь безпеки, відкрила двері і вийшла. Я була дуже щаслива, що залишилася жива, нічого собі не пошкодила, хоча могла б померти мінімум тричі за ці 15 секунд.
Через деякий час після аварії мене стало накривати розуміння, що я залишилася жити не просто так. У цього повинна була бути причина. Так, я згадала, що з дитинства скиталася по знімальним майданчикам (тато був оператором в Одеській кіностудії) і часто замість книг читала сценарії, над якими він працював.
Згадала, яке величезне враження на мене справив фільм “Краса по-американськи”, перечитала свої щоденники і вирішила, що людина щаслива настільки – наскільки її вдалося реалізувати свої дитячі мрії …
А у своїх снах, в дитячому і підлітковому віці, я чітко бачила себе на знімальному майданчику, як спілкуюсь з режисерами і щось їм нашіптую на вушко. 🙂
З 2015 по 2018 рік ви працювали в Каліфорнії і були членом Гільдії продюсерів США. Розкажіть детальніше про цей період. Чим саме ви займалися? Які скіли вдалося отримати?
Я займалася продажем короткометражних фільмів, вивченням того, як функціонує Голівуд і працюють інші гільдії, крім продюсерської. Також організовувала заходи та зустрічі з різними продюсерами. Саме завдяки Гільдії я познайомилася з продюсеркою Сюзанною Тодд.
Також я брала участь в менторській програмі Women in Film, в рамках якої відвідувала студію Miramax. Побувала в штаб-квартирі ФБР, де агенти розповідали про себе, свої навички, відповідали на питання сценаристів про те, як вони ведуть справи.
Пропрацювала 3 місяці асистенткою Біла Дюка: все його пам’ятають, як величезного чоловіка поруч з Арнольдом Шварценеггером у фільмі “Хижак”. Детально вивчила, як працюють промо-кампанії фільмів-номінантів на “Оскар”. Після повернення, в 2018, використовувала всі ці знання, щоб представити фільм “Донбас” в Лос-Анджелесі.
Мені вдалося досягти таких вмінь:
Пунктуальність. У США так прийнято, що коли захід призначено на 18:00 і людина зайшла в приміщення саме в цей час – вона вже запізнилася.
Політкоректність.
Diversitу (різноманітність). У США я перебувала тоді, коли тільки починалися суперечки про рівні права. Це тільки зараз вся боротьба за різноманітність в кіно і кінобізнесі вилилася в нові правила “Оскара”, а 5 років тому це ще здавалося фантастикою.
Яким ви бачите українське кіно через 5 років? Чого зараз не вистачає українському кінематографу?
Українське кіно через 5 років буде набагато цікавіше дивитись – це факт. Професіоналізм сценаристів, редакторів, режисерів, продюсерів та інших працівників у цьому секторі все більше зростає. Також дуже тішить той факт, що професіонали зі світу кіно переходять в телебачення, і навпаки. Такий обмін, на мою думку, дуже добре відобразиться на якості телевізійного контенту.
На сьогодні українському кінематографу не вистачає грантів на розвиток і оновленої альма-матері.
Назвіть ваші улюблені фільми українського виробництва.
“Мої думки тихі”;
“Герой мого часу”;
“Донбас”;
“Вулкан”.
Як ви вважаєте, які фільми повинна подивитися кожна людина?
“Людина дощу” (1988);
“Красуня”;
“Людина-павук: Навколо всесвіту” (2018).
Назвіть плюси та мінуси вашої професії.
Плюси: сама собі господиня, можливість реалізувати свої ідеї, а також натхнення від робіт режисерів, сценаристів та інших творців. Наприклад, мене дуже зворушила книга Оксани Забужко “Польові дослідження українського сексу”. Коли я тільки повернулася зі Штатів, вона мені дуже сильно допомогла подолати культурний шок. Саме на творчість талановитих геніїв я могла покластися в найскладніші часи свого життя. Мало хто знає, що смерть мого батька збіглася зі створенням авторського фільму “Трубач”.
Мінуси моєї професії – це нестабільність: як фінансова, так і емоційна.
Яких українських акторів ви відкрили для себе за останній рік?
За останні кілька років: Роман Луцький і Катерина Молчанова.
Які якості і вміння повинні бути у справжнього продюсера?
По-перше, фізичне та емоційне здоров’я, тому що тільки за рахунок здоров’я в періоди особливого стресу продюсер залишається в здоровому глузді.
По-друге, вміння спокійно розмовляти на теми, які для більшості людей мають особливе емоційне забарвлення: власні недоліки, секс, гроші, відповідальність.
По-третє, лідерські якості та вміння продумувати проекти, ситуації, відносини на кілька етапів наперед, а також передбачати план “Б” і підстелити собі або своїм людям “соломку” в потрібних місцях.
Розкажіть про новий проект “Селяни”. Чи складно над ним працювати?
Ми тільки починаємо роботу над цим проектом з польськими колегами. Вони вже відзняли частину матеріалу, а з нашого боку залишається величезна частина картин і анімації. 25 українських художників будуть малювати картини і “оживляти” їх для створення фінальної версії фільму.
Чи складно? Звісно!
Чи складно мені було народити двох дітей? Звісно. Але це принесло таке безмежне щастя, що вся біль і складності вже давно стерлися з моєї пам’яті. Так і з проектом “Селяни”.
Так, це зовсім не просто – працювати з іноземцями, знайти потрібних художників, умовити експертів Держкіно, що цей проект гідний підтримки, побудувати маркетинговий план, проштовхнути фільм і в прокаті відбити гроші … Але результат того заслуговує.
Чим вас вразила стрічка “З любов’ю Вінсент”?
Унікальним стилем анімації, терпінням творців, вражаючою історією смерті генія, яка залишається покритою масою загадок і таємниць.
Чи складно було організовувати виставку “З любов’ю Вінсент”? Можете назвати кілька причин, чому її варто побачити всім?
Виставка “З любов’ю, Вінсент” дасть вам уявлення про масштаб роботи, який стоїть за фільмом: від ідеї до фінального продукту, який покликаний вас вразити. До речі, це дуже цікаво побачити, як картини Ван Гога перетворювалися в живі анімації.
Коли ми готували виставку, робили акцент на роботи українських художників: в нашій версії їх набагато більше, ніж в попередніх реалізаціях виставки в Нідерландах або Кореї.
Читати повний текст статті на Хочу.ua: “С любовью, Винсент”: продюсер Ольга Журженко об украинском кино (hochu.ua)